Субота, 20.04.2024, 17:21
Школа Бойового Гопака "Орел"
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Категорії розділу
Мої статті [3]
ЗМІ про нас [1]
Статті про Бойовий Гопак, опубліковані в засобах масової інформації
Наука Вчителя [10]
Статті та лекції Верховного Вчителя Бойового Гопака Пилата Володимира Степановича
Цікаві статті [0]
Статті, які можуть зацікавити людей, які знаходяться на шляху вдосконалення
Творчість наших учнів [0]
Творчість учнів Школи Бойового Гопака
Меню сайту
Наші друзі
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Така вона стихія гопака.
 Володимир вечірній №5(441) 1 лютого 2007року. ;
 Слово правди№8; 1.02.07;
Володимирський Експрес,1.02.07.    
                                                                                      
Любов Нестерук.                                                                                                                     
Така вона стихія гопака.
                                                                 
   Гопак –це чиста сила і краса,
   Гопак – високі рідні небеса,
   Це вихор степу і могутність гір,
   Козацька воля та іскристість зір,
   Це – сила духу, твердість кулака,
   Така вона – стихія гопака.
(І.Пазин)
                                                                                                                                                                                                                                                                                       У всьому світі, особливо в молодіжному середовищі, сьогодні популярні бойові мистецтва. Молодь залюбки опановує техніку ведення бою карате, у-шу, тайквондо, карате-до, таїландського боксу, кік-боксінгу. Але якими б не були успіхи наших спортсменів на світових аренах в області східних єдиноборств, ми мусимо визнати, що вони є ідеологічними носіями чужої культури. Тому, якщо ми хочемо формувати націю, виховувати молоде покоління України в дусі високого патріотизму, саме національні види бойових мистецтв повинні стати основою системи спеціального фізичного виховання. У нас, в Україні є своє національне бойове мистецтво – Бойовий Гопак – надзвичайно цікаве і видовищне єдиноборство. Система Бойового Гопака наскільки гуманна і демократична, що передбачає можливість занять для кожного: від оздоровчих комплексів – до бойової підготовки, щоб, залежно від стану здоров’я кожної людини забезпечити їй доступний шлях до гармонії тіла і духу. Вона включає вивчення українських народних пісень і танців, що виконуються в супроводі української музики та бойової пісні й не лише підвищує ефективність патріотичного виховання, але й задіює глибинні пласти енергетичного потенціалу бійців-воїв гопака.                                                                                                                                    
Бойовий Гопак – це бойове мистецтво, що увібрало в себе національні традиції боротьби, просту та ефективну бойову техніку. На Запорозькій Січі, аж до її остаточного знищення, існувала традиція вивчення бойового мистецтва у танцях. Відомо, що кошовий Сірко їздив у Францію, щоб навчити короля мушкетерів танцю «козачок», який сьогодні занесений у книгу кращих європейських танців. Козаки часто ототожнювали війну із танцем, і ця традиція збереглася у січових стрільців, тому недаремно у пісні «Червона калина» співають: Виступають стрільці січовії у кривавий тан – Визволяти братів-українців з московських кайдан.                               
Танець – це найкращий спосіб вишколу рухів ногами. Завдяки танцям у ногах з’являється легкість, а це дає можливість протистояти декільком ворогам. Слава про козаків-воїнів досі ходить по світу. Відомо, що Брюс Лі в Америці відшукував козаків і вчився в них боротьби з шаблею.                  
Відродженням гопака в Україні у 1985 році зайнявся майстер та дослідник бойових мистецтв Володимир Пилат. На Волині Бойовий Гопак почав розвиток у 1995 році як осередок від Центральної Школи БГ, де навчалися майбутні вчителі Ковельської Школи Бойового Гопака. У 2001 році за сприянням молодіжного фонду «Наше Майбутнє», утворено Волинську Федерацію Бойового Гопака, до якої сьогодні входять осередки у Луцьку, в Ковелі, Нововолинську, Любомлі, смт Луків, у місті Володимир-Волинському та в районі – у Льотничому, в Микуличах та в Березо вичах.                                     
Допомагає володимир-волинцям опановувати ази цього бойового мистецтва Юрій Циган, який пройшов відповідну підготовку і отримав сертифікат на викладання Бойового Гопака, підтверджений Міжнародною Федерацією БГ.                                                     
Юрій родом з Дніпропетровщини, закінчив Національний аграрний університет. З 2000 року захопився Бойовим Гопаком. Це в нього, напевно, в крові, адже походить з древнього козацького роду Брюховецьких, які в часи гонінь Катерини ІІ, щоб вижити змушені були змінити своє прізвище.                                                                                                                 
У цьому бойовому мистецтві він знайшов себе, тут познайомився із справжніми українцями, нащадками козаків, патріотами, людьми чистими й чесними, безкорисливими, тому вирішив присвятити життя своєму захопленню.                                                       Велику роль у його майбутньому зіграв учитель. Майстерністю команди, яку він очолював, у веденні бою вразили усіх на чемпіонаті світу в Кореї, де серед 40 команд українська здобула почесне третє місце. Доречі, тоді до них підходили представники відомої у світі шаоліньської школи східних єдиноборств і, висловивши своє захоплення технікою цього бойового мистецтва, попросили необхідну літературу для вивчення і застосування на практиці.                                                                                                          
На Волинь Юрій приїхав за наказом Школи, щоб заснувати у Володимирі-Волинському осередок «Орел». Цей край був йому цікавий ще й тому, що із розповідей вчителя знав, що звідси, з берегів древнього Світязя, походить коріння цього славного українського лицарського єдиноборства. У далекому минулому, за переказами, тут проживали племена гопалів, які з часом переселилися на територію теперішньої Індії і там зберегли свої традиції, в тому числі й бойове мистецтво.                                                                                
Шлях воїна у Бойовому Гопаку починається з новачка та передбачає сім рівнів майстерності. Юра опанував другий і продовжує навчатися далі. 6 січня цього року він брав участь у чемпіонаті України, де в категорії «Борня» посів перше місце.                  
 Цим єдиноборством можуть займатися, як жартує хлопець, можуть займатися діти віком від 6 до 106 років. На початковій стадії занять вони займаються оздоровленням, а вже пізніше, якщо фізично і психологічно учень готовий, то його вводять у світ бойового мистецтва, вчать користуватися такими видами зброї як шабля, сокира, булава, ціп, палиця та інші підручні засоби.                                                                                      
 Дивлюся на цього високого, стрункого симпатичного хлопця, котрий з таким натхненням, з таким запалом розповідає про справу, якій вирішив присвятити усе своє життя, і радію, що він з тих молодих людей, які горді, що вони – українці.                                                    
Я вірю: майбутнє України саме за цими юнаками та дівчатами, що зараз опановують у Школі Бойового Гопака не лише мистецтво двобою, але значно складніші й важливіші знання – вміння виборювати для себе і свого народу свободу під сонцем, відстоювати правду, працювати пліч-о-пліч із своїми побратимами, бути дисциплінованими та ініціативними, і, що найголовніше – вміння понад власні інтереси й понад власне життя поставити волю, славу та велич своєї Держави і свого Народу.                                                     . 
Категорія: Мої статті | Додав: tsygan (06.05.2011)
Переглядів: 1225 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024